Понятие «информация» как парадигмообразующий концепт

Abstract

Многие из нас предпочитают жить в мире взаимоисключающих понятий. В то же время другие упорствуют в стремлении осознания окружающего их мира, и рано или поздно некоторые из них преуспевают в своих стремлениях, становясь “первоисточниками” в решении, чаще всего ими же и сформулированных, проблем. Однако некоторые решения вызывают, мягко говоря, сомнения в академической адекватности тех дорог, которыми они достигнуты. И сомнения эти относятся, прежде всего, к концептуальному словарю ангажирующих себя в качестве последнего оплота независимости и свободы теорий. Интересно, что основные понятия политического профанирования стали совсем недавно и основными концептами многочисленных философских попурри. Немало участников академического сообщества с сомнением относятся к такого рода понятиям, чаще всего называемых метафизическими. Однако, несмотря на всю уязвимость понятий подобного рода, наука, в том числе и строгая, невозможна. В силу этого любая область знания стремится как к компаративному анализу понятий, так и к созданию инструментария для уточнения собственных понятий. Особенно актуальным и проблемным сегодня это становится для социологических теорий.

Багато хто з нас вважає за краще жити у світі взаємовиключних понять. У той самий час інші наполягають на прагненні усвідомлення навколишнього світу, і рано чи пізно деякі з них досягають успіху у своїх прагненнях, стаючи “першоджерелами” у вирішенні, найчастіше ними ж і сформульованих, проблем. Проте деякі рішення викликають, м'яко кажучи, сумніви щодо академічної адекватності тих доріг, якими вони досягнуті. І сумніви ці відносяться, перш за все, до концептуального словника ангажуючих себе як останній оплот незалежності і свободи теорій. Цікаво, що основні поняття політичного профанування стали нещодавно і основними концептами численних філософських попурі. Чимало учасників академічної спільноти із сумнівом ставляться до таких понять, найчастіше званих метафізичними. Однак, незважаючи на всю вразливість понять подібного роду, наука, у тому числі й сувора, неможлива. Через це будь-яка галузь знання прагне як компаративному аналізу понять, і створення інструментарію для уточнення власних понять. Особливо актуальним та проблемним сьогодні це стає для соціологічних теорій.