Повседневность в социально-религиозном учении Жана Кальвина: человек между идеалами гуманизма и требованиями капитализма
Abstract
В статье проанализированы представления Жана Кальвина об образе жизни и
повседневно-бытовой сфере человека в контексте эпохи Ренессанса. Выявлено, что
ужесточение требований реформаторов к повседневно-бытовой сфере, ее детальная
регламентация и дисциплинарная ответственность как с моральной, так и социальной
стороны с позиции раннего христианства было обусловлено появлением
капиталистических отношений и совпадений идей мирского аскетизма. Это требовало
в новых условиях от человека соответствующих качеств и моделей поведения в
противоположность тем, которые пропагандировали гуманисты, заимствовавшие их у
античных философов – эпикурейцев. У статті проаналізовано погляди Жана Кальвіна на спосіб життя й повсякденно-
побутову сферу людини в контексті доби Ренесансу. Виявлено, що посилення вимог
реформаторів до повсякденно-побутової сфери, її детальна регламентація та
дисциплінарна відповідальність з позиції раннього християнства були зумовлені появою
капіталістичних відносин і збігом ідей мирського аскетизму. Це вимагало в нових умовах
від людини відповідних якостей і моделей поведінки на противагу тим, які пропагували
гуманісти, запозичивши їх в античних філософів-епікурейців. The article analyzes the views of John Calvin on the lifestyle and daily-domestic sphere in
the context of the Renaissance. Found that stricter requirements on a daily basis, the reformersdomestic
sphere, its detailed regulations and disciplinary responsibility both morally and social
side of early Christianity was due to the advent of capitalist relations and matches ideas
worldly asceticism. This required in the new environment of the human qualities and
behaviours, as opposed to those that promoted the humanists, which borrowed from ancient
philosophers-small luxury hotels.