http://dspace.library.khai.edu/xmlui/handle/123456789/321 Fri, 03 Apr 2026 17:23:05 GMT 2026-04-03T17:23:05Z http://dspace.library.khai.edu/xmlui/handle/123456789/9127 Цифрова резильєнтність: трансформація маркетингових стратегій українського бізнесу Чепелюк, М.І. Український бізнес опинився в умовах безпрецедентних викликів, зумовлених військовою агресією, глобальною економічною нестабільністю та прискореною діджиталізацією, що вимагає фундаментальної трансформації маркетингових стратегій, особливо у сфері цифрового маркетингу та брендингу. Мета дослідження. Визначити ключові напрями та інструменти цифрової резильєнтності маркетингових стратегій українського бізнесу в умовах глобальних викликів, з особливим фокусом на цифровий маркетинг та брендинг, а також сформувати практичні рекомендації щодо їх впровадження. Об'єкт дослідження. Процеси адаптації та трансформації маркетингових стратегій українських підприємств різних галузей та масштабів діяльності в умовах множинних кризових явищ 2014-2025 років. Методи, використані в дослідженні. Системний аналіз, порівняльний аналіз, бенчмаркінг міжнародного досвіду, аналіз кейсів українських компаній, статистичний аналіз даних міжнародних консалтингових агенцій та Державної служби статистики України, прогностичне моделювання трендів маркетингових інструментів. Гіпотеза дослідження. Ефективна трансформація маркетингових стратегій українського бізнесу в кризових умовах потребує збалансованого поєднання цифрових інновацій та традиційних підходів, з особливим акцентом на розвитку брендингу як інструменту забезпечення стійкості та конкурентоспроможності підприємства. Виклад основного матеріалу. Проаналізовано еволюцію маркетингових інструментів за 1993-2024 роки, виявлено зміщення фокусу від традиційних методів до цифрових технологій. Досліджено успішні кейси адаптації маркетингових стратегій українських компаній (Rozetka, Нова Пошта, Монобанк, Сільпо, Епіцентр) в умовах воєнного часу. Визначено ключові тренди цифрового маркетингу, включаючи персоналізацію на основі AI, омніканальність, соціально відповідальний маркетинг. Розроблено прогноз розвитку маркетингових інструментів до 2025 року та встановлено зростаючу роль технологій штучного інтелекту, предиктивної аналітики та метавсесвіту в маркетингових стратегіях. Оригінальність та практична значимість дослідження. Вперше запропоновано комплексний підхід до трансформації маркетингових стратегій в умовах множинних кризових явищ та розроблено методологію оцінки цифрової зрілості маркетингових функцій українських підприємств. Практична цінність полягає в розробці покрокової моделі впровадження цифрових маркетингових інструментів з урахуванням рівня готовності компанії та обмеженості ресурсів. Висновки та перспективи подальших досліджень. Успішна трансформація маркетингових стратегій українського бізнесу вимагає балансу між інноваціями та стабільністю, технологіями та людським фактором, глобальними стандартами та локальними потребами. Визначено десять перспективних напрямів подальших досліджень, включаючи методологію оцінки цифрової зрілості маркетингу, вплив воєнного стану на споживчу поведінку, моделі маркетингової адаптації в умовах обмежених ресурсів, інтеграцію штучного інтелекту в маркетингові процеси та трансформацію брендингових стратегій у пост-кризовий період.; Ukrainian business found itself in conditions of unprecedented challenges caused by military aggression, global economic instability and accelerated digitalization, which requires a fundamental transformation of marketing strategies, especially in the field of digital marketing and branding. Purpose of the study. To identify key areas and tools for transforming marketing strategies of Ukrainian business in conditions of global challenges, with a special focus on digital marketing and branding, as well as to formulate practical recommendations for their implementation. Research object. Processes of adaptation and transformation of marketing strategies of Ukrainian enterprises of various industries and scales of activity in conditions of multiple crisis phenomena of 2014-2025. Methods used in the study are system analysis, comparative analysis, benchmarking of international experience, analysis of cases of Ukrainian companies, statistical analysis of data from international consulting agencies and the State Statistics Service of Ukraine, predictive modeling of trends in marketing tools. Research hypothesis. Effective transformation of marketing strategies of Ukrainian businesses in crisis conditions requires a balanced combination of digital innovations and traditional approaches, with a special emphasis on the development of branding as a tool for ensuring the sustainability and competitiveness of the enterprise. Presentation of the main material of the study. The evolution of marketing tools for 1993- 2024 is analyzed, a shift in focus from traditional methods to digital technologies is identified. Successful cases of adaptation of marketing strategies of Ukrainian companies (Rozetka, Nova Poshta, Monobank, Silpo, Epicenter) in wartime conditions are studied. Key trends in digital marketing are identified, including AI-based personalization, omnichannel, and socially responsible marketing. A forecast for the development of marketing tools until 2025 has been developed and the growing role of artificial intelligence, predictive analytics, and metaverse technologies in marketing strategies has been established. The originality and practical significance of the study. For the first time, a comprehensive approach to the transformation of marketing strategies in the face of multiple crisis phenomena has been proposed and a methodology for assessing the digital maturity of marketing functions of Ukrainian enterprises has been developed. The practical value lies in the development of a step-by-step model for the implementation of digital marketing tools, taking into account the level of company readiness and resource limitations. Conclusions and prospects for further research. Successful transformation of marketing strategies of Ukrainian businesses requires a balance between innovation and stability, technology and the human factor, global standards and local needs. Ten promising areas for further research are identified, including a methodology for assessing digital marketing maturity, the impact of martial law on consumer behavior, models of marketing adaptation in conditions of limited resources, the integration of artificial intelligence into marketing processes, and the transformation of branding strategies in the post-crisis period. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://dspace.library.khai.edu/xmlui/handle/123456789/9127 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.library.khai.edu/xmlui/handle/123456789/9126 Логістичний менеджмент сталого розвитку: впровадження ESG-стратегій у логістичні процеси Гатило, В.П. Логістичний сектор зазнає стрімкого розвитку, що супроводжується зростанням екологічного навантаження, соціальних викликів і управлінських дилем. Посилення регуляторних вимог і попит на ESG-орієнтовані підходи зумовлює потребу в інтеграції принципів сталого розвитку в логістичне управління. Мета дослідження. Розробка узагальненої моделі ESG-орієнтованого логістичного менеджменту (ESG-LogiM) на основі аналізу ESG-звітів, корпоративних стратегій і кейсів провідних логістичних компаній. Об’єкт дослідження. ESG-інструменти, технологічні платформи й послуги логістичних компаній та їх вплив на ефективність і бізнес-моделі. Методи дослідження. Застосовано контент-аналіз ESG-звітів 5 глобальних компаній (2020–2023 рр.), крос-кейс аналіз, SWOT-аналіз і концептуальне моделювання. Гіпотеза дослідження. Інтеграція ESG-стратегій у логістику на основі комплексної моделі забезпечує підвищення ефективності, довіри стейкхолдерів і конкурентоспроможності у довгостроковій перспективі. Виклад основного матеріалу. Ідентифіковано 67 ESG-ініціатив, серед яких домінує екологічний компонент (47,8%), розроблено 15 ключових ESG-індикаторів, побудовано модель ESG-LogiM, що поєднує всі три компоненти у циклічному управлінському процесі. Оригінальність і практична значимість. Уперше запропоновано комплексну модель ESG-логістики з кількісними індикаторами й алгоритмом імплементації, що є інструментом для бізнесу, інвесторів і регуляторів. Висновки та перспективи подальших досліджень. ESG-стратегії підвищують ефективність логістики, знижують викиди, витрати та репутаційні ризики. Перспективи: розробка галузевих стандартів та адаптація ESG у логістиці України.; The logistics sector is undergoing rapid development, accompanied by an increase in environmental burden, social challenges and management dilemmas. Strengthening regulatory requirements and the demand for ESG-oriented approaches determine the need to integrate the principles of sustainable development into logistics management. Research objective. Development of a generalized model of ESG-oriented logistics management (ESG-LogiM) based on the analysis of ESG reports, corporate strategies and cases of leading logistics companies. Research object. ESG tools, technological platforms and services of logistics companies and their impact on efficiency and business models. Research methods. Content analysis of ESG reports of 5 global companies (2020–2023), cross-case analysis, SWOT analysis and conceptual modeling were applied. Research hypothesis. Integration of ESG strategies into logistics based on a comprehensive model ensures increased efficiency, stakeholder trust and competitiveness in the long term. Presentation of the main material. 67 ESG initiatives were identified, among which the environmental component dominates (47.8%), 15 key ESG indicators were developed, and the ESGLogiM model was built, combining all three components in a cyclical management process. Originality and practical significance. For the first time, a comprehensive ESG logistics model with quantitative indicators and an implementation algorithm was proposed, which is a tool for business, investors and regulators. Conclusions and prospects for further research. ESG strategies increase logistics efficiency, reduce emissions, costs, and reputational risks. Prospects include the development of industry standards and the adaptation of ESG in Ukrainian logistics. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://dspace.library.khai.edu/xmlui/handle/123456789/9126 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.library.khai.edu/xmlui/handle/123456789/9125 Структурування функції якості як інструмент планування проєкту Бондарєва, Т.І. В умовах зростаючої складності проєктної діяльності та мінливих вимог з боку зацікавлених сторін виникає необхідність у використанні інструментів, що дозволяють ефективно інтегрувати побажання клієнтів у процеси планування та реалізації проєкту. Одним з таких інструментів є метод структурування функції якості (QFD). Метою статті є розроблення підходу до застосування методу структурування функції якості при плануванні проєкту для підвищення ефективності і результативності реалізації проєкту шляхом більш точного врахування вимог зацікавлених сторін на всіх етапах проєктного циклу. Об’єктом дослідження виступає процес структурування функції якості як інструмент планування проєкту. Методологічною основою дослідження є системний підхід до управління проєктами, методи аналізу зацікавлених сторін, логічного структурування вимог та побудови «будиночка якості». Також використано елементи порівняльного аналізу й узагальнення практичного досвіду застосування QFD. Основною гіпотезою дослідження є припущення, що структурування функції якості значною мірою визначає потенціал інструменту планування проєкту. Виклад основного матеріалу. У статті розглянуто ключові етапи застосування методу QFD в управлінні проєктом розроблення онлайн-курсу з проєктного менеджменту для магістрів: ідентифікацію потреб замовника, трансформацію вимог у технічні характеристики продукту проєкту, встановлення пріоритетів, а також побудову матриці «будиночка якості». Оригінальність та практична значимість дослідження полягає в адаптації методу QFD до специфіки освітніх проєктів, а також у демонстрації його ефективності як інструменту підвищення якості планування та орієнтації на споживача. Висновки та перспективи подальших досліджень. Метод QFD довів свою ефективність у процесі планування, дозволяючи краще узгодити очікування клієнтів із результатами проєкту. Перспективними напрямками подальших досліджень є інтеграція QFD з гнучкими методологіями управління проєктами.; In the context of increasing project complexity and growing demands from stakeholders, there is a need to use tools that enable effective integration of customer requirements into project planning and implementation processes. One such tool is the Quality Function Deployment (QFD) method. The aim of the article is to develop an approach to applying the QFD method in project planning to enhance the efficiency and effectiveness of project implementation by more accurately considering stakeholder requirements at all stages of the project cycle. The object of the study is the process of structuring the quality function as a project planning tool. The methodological basis of the study is the systems approach to project management, methods of stakeholder analysis, logical structuring of requirements, and the construction of the "House of Quality." The study also includes elements of comparative analysis and generalization of practical experience in the application of QFD. The main hypothesis of the study is the assumption that the structuring of the quality function largely determines the potential of the project planning tool. Main content. The article examines the key stages of applying the QFD method in managing the development of an online project management course for master’s students: identifying customer needs, transforming requirements into technical characteristics, setting priorities, and building the "House of Quality" matrix. Originality and practical significance of the study lie in adapting the QFD method to the specifics of educational projects, as well as demonstrating its effectiveness as a tool for improving planning quality and customer orientation. Conclusions and prospects for further research. The QFD method has proven effective in the planning process, enabling better alignment of customer expectations with project outcomes. Promising areas for further research include the integration of QFD with agile project management methodologies. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://dspace.library.khai.edu/xmlui/handle/123456789/9125 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.library.khai.edu/xmlui/handle/123456789/9122 Оцінювання ефективності дифузії інновацій як індикатора потенціалу розвитку соціально-економічних систем: методичний підхід та емпіричний аналіз Гребенікова, О.В.; Либа, В.О.; Денисова, Т.В. У сучасних умовах трансформації економіки, де знання та інновації стають ключовими факторами виробництва, оцінювання ефективності дифузії інновацій набуває критичного значення як індикатор потенціалу розвитку соціально-економічних систем. Нелінійність та комплексність інноваційних процесів, територіальна й галузева нерівномірність інноваційного розвитку, а також зміни інституційного середовища вимагають розробки нових методичних підходів до аналізу дифузії інновацій. Мета статті – розробити комплексний методичний підхід до оцінювання ефективності дифузії інновацій (ЕДІ) соціально-економічних систем, який дозволить врахувати специфіку національного контексту, ідентифікувати ключові детермінанти впровадження інновацій та сформувати інтегральний індекс ЕДІ як індикатора потенціалу розвитку країни. Об’єктом дослідження виступає процес ефективної дифузії інновацій у соціально-економічних системах різних країн. Методи, використані в дослідженні: кластерний і кореляційний аналіз, інтегральне оцінювання, порівняльний аналіз, графічний метод. Основною гіпотезою дослідження є припущення, що ефективність дифузії інновацій значною мірою визначає потенціал сталого соціально-економічного розвитку країни, а інтегральний індекс ЕДІ може слугувати надійним прогностичним індикатором. Виклад основного матеріалу. Авторами розроблено модель оцінювання ефективності дифузії інновацій на основі інтегрального індексу, який враховує систему показників з математично обґрунтованими ваговими коефіцієнтами. За результатами кластерного аналізу, проведеного для 35 країн за період 2014 – 2024 років, виділено три групи за рівнем ефективності дифузії інновацій. Досліджено динаміку індексу ЕДІ та його взаємозв’язок із Глобальним інноваційним індексом та індексом ефективності інновацій. Встановлено сильні кореляційні зв’язки між ЕДІ, наявними інноваційними ресурсами та досягнутими результатами. Детальне дослідження шести представників різних кластерів (Франція, Німеччина, Іспанія, Естонія, Туреччина, Україна) показало, що протягом аналізованого періоду найвищі значення інтегрального індексу ЕДІ демонструють Німеччина і Франція, а найнижчі – Туреччина й Україна. Обґрунтовано доцільність використання інтегрального індексу ЕДІ як індикатора стратегічного прогнозування інноваційного розвитку. Оригінальність та практична значимість дослідження. Оригінальність дослідження полягає в розробці комплексного методичного підходу до інтегрального оцінювання ефективності дифузії інновацій з використанням математично обґрунтованої системи показників та їх вагових коефіцієнтів. Практична значимість виявляється у можливості використання запропонованого підходу для формування диференційованих стратегій державної інноваційної політики на основі кластеризації країн за рівнем ефективності дифузії інновацій. Висновки та перспективи подальших досліджень. Результати дослідження підтверджують, що ефективність дифузії інновацій є важливим індикатором потенціалу розвитку соціально-економічних систем. Розроблений інтегральний індекс ЕДІ дозволяє комплексно оцінити не лише наявні інноваційні можливості країни, але й ефективність їх використання. Перспективним напрямом подальших досліджень є розробка моделей прогнозування потенціалу розвитку соціально-економічних систем на основі показників ефективності дифузії інновацій.; In the current context of economic transformation, where knowledge and innovation have become key factors of production, assessing the efficiency of innovation diffusion is gaining critical importance as an indicator of the development potential of socio-economic systems. The nonlinearity and complexity of innovation processes, territorial and sectoral unevenness of innovation development, as well as changes in the institutional environment, require the development of new methodological approaches to analyzing innovation diffusion. The purpose of the article is to develop a comprehensive methodological approach to assessing the efficiency of innovation diffusion (EDI) of socio-economic systems, which takes into account the specifics of the national context, identifies key determinants of innovation implementation, and forms an integral EDI index as an indicator of a country's development potential. The object of the research is the process of effective innovation diffusion in the socio-economic systems of different countries. Methods used in the study: cluster and correlation analysis, integral assessment, comparative analysis, and graphical methods. The main hypothesis of the study is that the assumption that the efficiency of innovation diffusion largely determines the potential for sustainable socio-economic development of the country, and that the integral index of the EDI can serve as a reliable prognostic indicator. Presenting main material. The authors have developed a model for assessing the efficiency of innovation diffusion based on the integral index, which takes into account a system of indicators with mathematically justified weighting coefficients. According to the results of a cluster analysis conducted for 35 countries over the period 2014-2024, three groups were identified by the level of efficiency of innovation diffusion. The dynamics of the EDI index and its relationship with the Global Innovation Index and the Innovation Efficiency Index were studied. Strong correlations were established between the EDI, available innovation resources and achieved results. A detailed study of six representative countries from different clusters (France, Germany, Spain, Estonia, Turkey, Ukraine) showed that during the analyzed period Germany and France demonstrated the highest values of the integral EDI index, while Turkey and Ukraine had the lowest. The feasibility of using the integral EDI index as an indicator of strategic forecasting of innovative development was substantiated. The originality and practical significance. The originality of the study lies in the development of a comprehensive methodological approach to the integral assessment of the efficiency of innovation diffusion using a mathematically based system of indicators and their weighting coefficients. The practical significance is manifested in the possibility of using the proposed approach to form differentiated strategies of state innovation policy based on the clustering of countries by the level of innovation diffusion efficiency. Conclusions and prospects for further research. The results of the study confirm that the efficiency of innovation diffusion is an crucial indicator of the development potential of socio-economic systems. The developed integral index EDI allows for a comprehensive assessment not only of the country's existing innovation capabilities, but also of the effectiveness of their use. A promising direction for further research is the development of models for forecasting the development potential of socio-economic systems based on indicators of the efficiency of the diffusion of innovations. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://dspace.library.khai.edu/xmlui/handle/123456789/9122 2025-01-01T00:00:00Z