Удосконалення технології суперфінішного оброблення машинобудівних деталей з метою підвищення їх якості

Abstract

Предметом дослідження є технології суперфінішного оброблення машинобудівних деталей. Метою дослідження є удосконалення технології суперфінішного оброблення таких деталей. Показано, що найбільш поширеним процесом виробництва авіаційних деталей типу «золотник» є електрохімічне оброблення (ЕХО). Надано переваги методу ЕХО серед інших електричних методів таких, як: простота додавання великих сил струму, що забезпечують високу продуктивність, майже повну відсутність зносу інструмента, порівняно високий клас чистоти обробленої поверхні. Окремо виділено особливості конвергенційної технології, що об’єднує декілька методів суперфінішного оброблення. Виконано аналіз експериментів деталей типу «циліндр» та «золотник» за параметрами шорсткості та округлення крайок. Визначено перспективи апробації конвергенційної технології на зношених високоточних деталях шляхом нанесення на оброблені поверхні наноматеріалів. Отримані дані можуть послужити основою для створення рекомендацій щодо створення технології відновлювального ремонту таких деталей.

The subject of research is the technology of superfinishing of machine-building parts. The purpose of the research is to improve the technology of superfinishing of such parts. It is shown that the most common process for the production of aircraft parts of the «spool» type is electrochemical processing (ECHO). The advantages of the ECHO method among other electrical methods are presented, such as: ease of adding large currents that ensure high productivity, almost complete absence of tool wear, relatively high class of cleanliness of the treated surface. The features of the convergence technology, which combines several methods of superfinishing, are highlighted separately. The analysis of the experiments of the "cylinder" and «spool» type details was carried out according to parameters of roughness and rounding of the edges. Prospects for the approbation of convergence technology on worn high-precision parts by applying nanomaterials to the treated surfaces have been determined. The obtained data can serve as a basis for creating recommendations for the creation of technology for the restorative repair of such parts.