Исследование и оптимизация технологического процесса термообработки деталей из высокоуглеродистых сталей

Abstract

Проведен полный факторный эксперимент по изучению технологического процесса термообработки деталей из высокоуглеродистых сталей, на основании которого выданы рекомендации относительно оптимальных режимов работы при данном виде обработки. Построена математическая модель, характеризующая зависимость количества дефектов при термообработке от температуры закалки, температуры охлаждения маслом и температуры охлаждения водой. Выполнена оптимизация методом крутого восхождения (мысленные опыты). Подтверждена эффективность реализации мысленных опытов с помощью определения твердости у лучших образцов по методу Роквелла. Некоторые из реализованных опытов дали лучший результат по сравнению с наилучшим опытом полного факторного эксперимента, что дало возможность еще больше повысить качество деталей.

Проведено повний факторний експеримент з вивчення технологічного процесу термообробки деталей із високовуглецевих сталей, на підставі якого видано рекомендації щодо оптимальних режимів роботи при даному виді обробки. Побудовано математичну модель, що характеризує залежність кількості дефектів при термообробці від температури загартування, температури охолодження олією та температури охолодження водою. Виконано оптимізацію шляхом крутого сходження (думки). Підтверджено ефективність реалізації уявних дослідів за допомогою визначення твердості у кращих зразків за методом Роквелла. Деякі з реалізованих дослідів дали найкращий результат у порівнянні з найкращим досвідом повного факторного експерименту, що дало змогу ще більше підвищити якість деталей.