Методика расчета интегральной повторяемости воздушных порывов, действующих на самолет в типовом полете
Abstract
Разработана методика расчета интегральной повторяемости порывов на этапе проектирования самолета с учетом предполагаемых условий его эксплуатации. Выполнено сопоставление расчетных
кривых, полученных по непрерывной и дискретной моделям турбулентности, с результатами летных
измерений. Показано, что обе модели турбулентности хорошо согласуются между собой и с данными
летных измерений в зоне малых скоростей порывов, определяющей ресурс конструкции. Однако в области экстремальных порывов достаточной точностью обладает лишь модель непрерывной турбулентности. Проведен анализ интегральной повторяемости порывов на малых высотах. Для дискретной схемы турбулентности отмечена целесообразность использования дополнительной кривой на высотах 0 – 0,9 км. Приведены результаты расчета кривых интегральной повторяемости порывов за
полет самолетов различного типа, показана погрешность использования осредненных кривых по данным летных измерений. Розроблено методику розрахунку інтегральної повторюваності поривів на етапі проектування літака з урахуванням передбачуваних умов його експлуатації. Виконано зіставлення розрахункових кривих, отриманих за безперервною та дискретною моделями турбулентності, з результатами льотних вимірів. Показано, що обидві моделі турбулентності добре узгоджуються між собою та з даними льотних вимірювань у зоні малих швидкостей поривів, що визначає ресурс конструкції. Однак в області екстремальних поривів достатньої точності має лише модель безперервної турбулентності. Проведено аналіз інтегральної повторюваності поривів на малих висотах. Для дискретної схеми турбулентності зазначено доцільність використання додаткової кривої на висотах 0 – 0,9 км. Наведено результати розрахунку кривих інтегральної повторюваності поривів за політ літаків різного типу, показано похибку використання середніх кривих за даними льотних вимірів.