Особливості правової оцінки дій співучасників з урахуванням обставин, що обтяжують відповідальність та впливають на кваліфікацію дій виконавця

Abstract

У статті досліджуються особливості правової оцінки дій співучасників кримінального правопорушення з урахуванням обставин, що обтяжують відповідальність та впливають на кваліфікацію дій виконавця. Розкрито історичну еволюцію інституту співучасті в українському кримінальному праві – від «Руської правди» до чинного Кримінального кодексу України 2001 року. Автор аналізує положення ч. 2 та ч. 3 ст. 29 КК України, роз’яснення Пленуму Верховного Суду та проблематику інкримінування обтяжуючих і пом’якшуючих ознак іншим співучасникам, зокрема організаторам, підбурювачам та пособникам. Обґрунтовується, що обтяжуючі обставини, які усвідомлювалися співучасниками, можуть враховуватися при кваліфікації їхніх дій, тоді як привілейовані ознаки злочину, навіть за умови їх усвідомлення, не поширюються на інших учасників, окрім виконавця. Робиться висновок про необхідність чіткого дотримання законодавчих критеріїв під час кваліфікації дій співучасників та врахування суб’єктивного ставлення кожного з них до відповідних обставин.

The article examines the peculiarities of the legal assessment of the actions of accomplices in a criminal offense, taking into account the circumstances that aggravate responsibility and affect the qualification of the perpetrator's actions. The historical evolution of the institution of complicity in Ukrainian criminal law is revealed - from "Ruska Pravda" to the current Criminal Code of Ukraine of 2001. The author analyzes the provisions of Part 2 and Part 3 of Article 29 of the Criminal Code of Ukraine, the explanations of the Plenum of the Supreme Court, and the issues of incriminating aggravating and mitigating factors to other accomplices, in particular organizers, instigators, and accomplices. It is argued that aggravating circumstances that were realized by accomplices can be taken into account when qualifying their actions, while privileged elements of a crime, even if they are realized, do not apply to other participants, except for the perpetrator. The conclusion is made about the need for strict adherence to legislative criteria when qualifying the actions of accomplices and taking into account the subjective attitude of each of them to the relevant circumstances.