Разработка модели системы ориентации и стабилизации малых космических аппаратов

Abstract

Современная космонавтика немыслима без использования малых космических аппаратов (КА). Малые КА могут выводиться на орбиту в качестве попутной полезной нагрузки с более крупными КА. К настоящему времени возрос объем работ, выполняемых малыми КА. При помощи таких аппаратов осуществляется зондирование Земли, съемка участков суши или поверхности океана, исследование факторов околоземного космического пространства и т.д. Согласно предложенной критериальной модели проектируемой системы ориентации и стабилизации, в статье рассматриваются сравнительные характеристики малых КА с точки зрения конструктивного исполнения. Описывается использование элементов солнечных батарей в качестве датчиков Солнца. А так же рассматривается методика определения параметров подспутниковой точки.

Сучасна космонавтика неможлива без використання малих космічних апаратів (КА). Малі КА можуть виводитися на орбіту як попутне корисне навантаження з більшими КА. На цей час збільшився обсяг робіт, виконуваних малими КА. З допомогою таких апаратів здійснюється зондування Землі, зйомка ділянок суші чи поверхні океану, дослідження чинників навколоземного космічного простору тощо. Відповідно до запропонованої критеріальної моделі проектованої системи орієнтації та стабілізації, у статті розглядаються порівняльні характеристики малих КА з погляду конструктивного виконання. Описується використання елементів сонячних батарей як датчиків Сонця. А також розглядається методика визначення параметрів підсупутникової точки.