Напряженно-деформированное состояние заформованных крепежных микроэлементов при трансверсальном нагружении

Abstract

Предложен способ определения напряженно-деформированного состояния заформованного микрокрепежного элемента при трансверсальном нагружении. Методика позволяет перейти от объемной задачи к плоской одномерной задаче простого адгезионного соединения и определить действующие касательные напряжения. В основе метода лежит переход от приведенных площадей к периметру крепежного элемента в представительном трансверсально-армированном элементе композиционного материала, нагруженного перпендикулярно плоскости. Произведено определение упругих характеристик представительного элемента с целью дальнейшего расчета касательных напряжений по классической модели соединительного слоя и модели Фолькерсена. Данная методика применима при итерационном проектировании объемных (гибридных) соединений, работающих на отрыв. Располагая информацией о предельных касательных напряжениях соединительного слоя, благодаря представленной методике, можно оценить (прогнозировать) несущую способность рассмотренных конструктивно-технологических решений соединений.

Запропоновано спосіб визначення напружено-деформованого стану заформованого мікрокріплення при трансверсальному навантаженні. Методика дозволяє перейти від об'ємної задачі до плоскої одновимірної задачі простого адгезійного з'єднання та визначити діючі дотичні напруги. В основі методу лежить перехід від наведених площ до периметру елемента кріплення в представницькому трансверсально-армированном елементі композиційного матеріалу, навантаженого перпендикулярно площині. Зроблено визначення пружних характеристик представницького елемента з метою подальшого розрахунку дотичних напруг за класичною моделлю сполучного шару та моделлю Фолькерсена. Ця методика застосовна при ітераційному проектуванні об'ємних (гібридних) сполук, що працюють на відрив. Маючи в своєму розпорядженні інформацію про граничні дотичні напруги сполучного шару, завдяки представленій методиці, можна оцінити (прогнозувати) несучу здатність розглянутих конструктивно-технологічних рішень сполук.