Экспериментальное определение остаточной прочности элементов конструкций парашютов, исчерпавших заданный срок эксплуатации

Abstract

Для принятия решения об определении сроков безопасной эксплуатации парашютных систем, исчерпавших заданный ресурс, необходимо знать параметры их фактического технического состояния. Рассмотрены экспериментальные разрушающие методы определения параметров остаточной прочности: разрывного усилия и относительных деформаций при разрыве стандартных образцов. К элементам конструкции парашюта, подлежащим исследованию, относятся ткани купола парашюта, укрепляющие ленты каркаса, стропы, ремни подвесной системы. Для обеспечения выполнения требований, предъявляемых регламентирующими документами к проведению экспериментов с текстильными материалами, разработаны, сконструированы, изготовлены и экспериментально опробованы специализированные приспособления, обеспечивающие проведение прочностных экспериментов на универсальной разрывной машине, предназначенной для работы с образцами металлических материалов.

Для ухвалення рішення про визначення термінів безпечної експлуатації парашутних систем, які вичерпали заданий ресурс, необхідно знати параметри їх фактичного технічного стану. Розглянуто експериментальні методи, що руйнують, визначення параметрів залишкової міцності: розривного зусилля та відносних деформацій при розриві стандартних зразків. До елементів конструкції парашута, що підлягають дослідженню, відносяться тканини бані парашута, що зміцнюють стрічки каркаса, стропи, ремені підвісної системи. Для забезпечення виконання вимог, що пред'являються регламентуючими документами до проведення експериментів з текстильними матеріалами, розроблено, сконструйовано, виготовлено та експериментально випробувано спеціалізовані пристрої, що забезпечують проведення міцнісних експериментів на універсальній розривній машині, призначеній для роботи зі зразками металевих матеріалів.