Математическое моделирование напряженного состояния деталей военной техники при детонационной очистке

Abstract

Одной из основных проблем определения термонапряженного состояния деталей военной техники при детонационной очистке является определение размера элементов расчетной сетки, необходимого для получения достаточно точного с практической точки зрения решения. В настоящей работе для этого был предложен подход, основанный на настройке расчетной модели по задаче, для которой использовалось точное аналитическое решение для компонент напряжений и приближенное решение уравнения теплопроводности. Полученные результаты позволяют сделать вывод о том, что предложенный подход к определению размера элементов в поверхностном слое деталей может быть использован при расчете термических напряжений, возникающих при детонационной очистке.

Однією з основних проблем визначення термонапруженого стану деталей військової техніки при детонаційній очистці є визначення розміру елементів розрахункової сітки, необхідних для отримання достатньо точного з практичної точки зору рішення. У даній роботі для цього був запропонований підхід, заснований на налаштуванні розрахункової моделі по задачі, для якої використовувався точний аналітичний розв'язок для компонент напружень і наближене рішення рівняння теплопровідності. Отримані результати дозволяють зробити висновок про те, що запропонований підхід до визначення розміру елементів в поверхневому шарі деталей може бути використаний при розрахунку термічних напружень, що виникають при детонаційній очистці.

One of the main problems of determining the thermal stress state of military technique parts during detonation cleaning is determine the size of the computational grid elements, which required obtaining a sufficiently accurate solution from a practical point of view. Approach based on configuring the computational model for the task which use the exact analytical solution for the stress components and an approximate solution of the heat equation was proposed in this paper. These results lead to the conclusion that the proposed approach to determining the size of the elements in the surface layer of parts can be used in the calculation of thermal stresses arising during the detonation cleaning.