| dc.description.abstract | Стаття присвячена аналізу останніх тенденцій у теоретичних дослідженнях і практиці щодо того, як штучний інтелект трансформує вимоги до професійних якостей та робочих місць, підкреслюючи вирішальну роль, яку відіграють наскрізні навички, і визначаючи стратегії, які можуть підтримати організації та спрямувати працівників до підвищення кваліфікації та перепідготовки. Ретельний і критичний аналіз літератури показав, що ШІ має потенціал як вдосконалювати так і руйнувати існуючі робочі практики та процеси. З цієї точки зору важливо враховувати як індивідуальні так і організаційні фактори під час впровадження ШІ в трудові процеси. Зокрема, слід зосередитися на підвищенні кваліфікації та перекваліфікації працівників, усуненні розриву цифрових знань між різними категоріями працівників, виробленні спільних (роботодавці і працівники) стратегій, моделей і підходів до організації праці, що відбувається з використанням технологій ШІ. Також підкреслено важливість участі державних інституцій в регулюванні цієї сфери. Для цього необхідно розробити державні програми підтримки роботодавців які б заохочували їх до створення власних навчальних центрів і програм або направлення своїх працівників на навчання і перенавчання цифровим навичкам за рахунок роботодавців. | uk_UA |
