Інтерактивна модель навчання критичному мисленню через ШІ-діалог

Abstract

У статті представлено міждисциплінарне дослідження, присвячене розробці інтерактивного діалогового тренажера, що використовує штучний інтелект для формування навичок критичного мислення у користувачів. Центральна ідея роб оти полягає у зміні парадигми: не людина навчає ШІ, а ШІ, адаптуючись до користувача, виступає як тренер та співрозмовник, моделюючи різні типи маніпулятивної мовленнєвої поведінки. Тренажер має форму щоденного діалогу, що імітує реальні комунікативні ситуації, з метою поступового формування здатності користувача розпізнавати дезінформацію, приховані директиви, логічні помилки та психологічні впливи. Концепція тренажера натхненна ідеями С. І. Хаякави, викладеними в його фундаментальній праці "Мова в дії" де проаналізовано типові мовні маніпуляції, що знижують якість мислення. Саме цей концептуальний апарат став основою сценарного модулю тренажера, де кожен тип впливу як апеляції до емоцій, авторитету, чи хибних дихотомій відтворюється за допомогою відповідних алгоритмів генерації мови. У технологічній частині дослідження проаналізовано можливості використання сучасних мовних моделей ( XLNet, Bi LSTM) у контексті освітньої діалогової взаємодії. Зокрема, розглянуто, як моделі класифікації дезінформації можуть бути адаптовані до навчального процесу з урахуванням психолінгвістичного профілю користувача. Запропоновано гібридну архітектуру системи з модулями адаптації, тематичного моделювання, зворотного зв’язку, семантичного аналізу й підтримк и довготривалої взаємодії. Стаття спрямована на створення основи для розробки повноцінного цифрового інструмента тренажера, здатного не лише виявляти дезінформацію, а й формувати культуру усвідомленого мовлення та сприйняття інформації. Запропонована система може бути інтегрована в освітні платформи, зокрема для індивідуалізованого навчання студентів, журналістів, викладачів та інших професій, що потребують критичного аналізу інформації. Такий підхід сприяє не лише розвитку когнітивних навичок, а й формуванню стійкості до інформаційних впливів у цифрову епоху.

The article presents an interdisciplinary study de voted to the development of an interactive dialogue simulator that uses artificial intelligence to develop critical thinking skills in users. The central idea of the work is a paradigm shift: it is not humans who teach AI, but AI, adapting to the user, act s as a coach and interlocutor, modeling various types of manipulative speech behavior. The simulator takes the form of a daily dialogue that imitates real communication situations, with the aim of gradually developing the user's ability to recognize disinf ormation, hidden directives, logical errors, and psychological influences. The concept of the simulator is inspired by the ideas of S. I. Hayakawa, set out in his fundamental work “Language in Action” [ which analyzes typical linguistic manipulations th at reduce the quality of thinking. It is this conceptual apparatus that became the basis for the simulator's scenario module, where each type of influence such as appeals to emotions, authority, or false dichotomies is reproduced using appropriate spee ch generation algorithms. The technological part of the study analyzes the possibilities of using modern language models ( XLNet, Bi LSTM) in the context of educational dialogue interaction. In particular, it considers how disinformation classificatio n models can be adapted to the learning process, taking into account the user's psycholinguistic profile. A hybrid system architecture is proposed with modules for adaptation, thematic modeling, feedback, semantic analysis, and support for long term intera ction. The article aims to create a basis for the development of a full fledged digital tool a simulator capable not only of detecting disinformation but also of forming a culture of conscious speech and perception of information. The proposed system can be integrated into educational platforms, in particular for individualized training of students, journalists, teachers, and other professions that require critical analysis of information. This approach contributes not only to the development of cognitive skills but also to the formation of resistance to information influences in the digital age.