Формування єдиної освітньої платформи закладу вищої освіти: виклики, рішення, перспективи розвитку
Abstract
У статті досліджено проблеми формування єдиного інформаційного простору в закладах вищої освіти України в контексті сучасних викликів цифрової трансформації. Проаналізовано ключові виклики, пов'язані з фрагментацією даних між різними підсистемами управління навчальним процесом, відсутністю стандартизованого обміну інформацією, дублюванням функціональності та неефективністю існуючих рішень в умовах вимушеного переходу на дистанційне навчання. Встановлено, що типовий український заклад вищої освіти використовує до 10-15 розрізнених інформаційних систем, між якими відсутня автоматизована синхронізація даних, що призводить до втрат робочого часу, помилок та неможливості отримання цілісної аналітичної картини для прийняття управлінських рішень.
Запропоновано концепцію єдиної освітньої платформи, що інтегрує всі аспекти освітнього процесу в рамках єдиного інформаційного простору на основі восьми архітектурних принципів: централізації даних, модульності, інтероперабельності, безпеки, масштабованості, відкритості, користувацькоцентричності та еволюційності. Представлено архітектуру системи на базі модульного моноліту з використанням сучасних технологій. Детально описано вісім функціональних модулів: адміністрування, управління освітніми програмами, управління навчальними дорученнями, диспетчеризації, електронний деканат, індивідуальні кабінети викладача та студента, модуль керівника.
Особливу увагу приділено модулю автоматизованої диспетчеризації навчальних занять, який враховує специфіку змішаного та дистанційного навчання через розширені критерії оптимізації: вагу дисциплін, часові пріоритети, форми контролю, логічну послідовність матеріалу та рівномірність навантаження. На прикладі Національного аерокосмічного університету продемонстровано практичну реалізацію запропонованого підходу, що дозволила скоротити час формування розкладу з 2-3 тижнів до 2-3 днів, зменшити кількість конфліктів на 78% та досягти економії робочого часу адміністративного персоналу до 60% The article examines the problems of forming a unified information space in higher education institutions of Ukraine in the context of modern digital transformation challenges. Key challenges related to data fragmentation between different educational process management subsystems, lack of standardized information exchange, functionality duplication, and inefficiency of existing solutions under conditions of forced transition to distance learning are analyzed. It has been established that a typical Ukrainian Higher Education Institution uses up to 10-15 disparate information systems with no automated data synchronization between them, leading to work time losses, errors, and inability to obtain a comprehensive analytical picture for making management decisions.
A concept of a unified educational platform is proposed that integrates all aspects of the educational process within a single information space based on eight architectural principles: data centralization, modularity, interoperability, security, scalability, openness, user-centricity, and evolutionary development. The system architecture based on a modular monolith using modern technologies is presented. Eight functional modules are described in detail: administration, educational program management, teaching assignment management, scheduling, electronic dean's office, individual teacher and student portals, and management module.
Special attention is paid to the automated academic scheduling module, which considers the specifics of blended and distance learning through extended optimization criteria: discipline weight, time priorities, assessment forms, logical sequence of material, and workload balance. Using the example of the National Aerospace University, the practical implementation of the proposed approach is demonstrated, which allowed reducing schedule formation time from 2-3 weeks to 2-3 days, decreasing the number of conflicts by 78%, and achieving administrative staff time savings of up to 60%.