Пошук
Зараз показуються 1-9 з 9
Теорія раціональної бюрократії Макса Вебера: соціально-філософська концептуалізація ідей влади зання
(ХАІ, 2005)
Спроби експлікувати проблеми соціального керування в гранично абстрактних
поняттях характерні для людства вже давно. За цей час з цього приводу було сформовано,
напевно, сотні теорій і десяток парадигм. Найбільш цікавою ...
Когнітивні метаморфози влади
(ХАІ, 2007)
У статті розглядається теорія влади Е. Тоффлера, основний акцент зроблений на аналізі процесу трансформації влади від індустріального до інформаційного суспільства, досліджується реальне місце і роль знання в системі влади.
Форми влади: спроба обґрунтованої класифікації
(ХАІ, 2008)
На основі загальнофілософського поняття «форма» будується концепт соціально-філософського поняття «форма влади», основними атрибутами якого пропонуються ресурси влади, зовнішній образ/символ влади, метод владарювання, ...
Інституціоналізація знання у владній рольовій функції вченого: влада і знання в соціальній системі Толкота Парсонса
(ХАІ, 2006)
Стаття присвячена аналізу взаємодії влади та знання у теорії соціальної системи Т. Парсонса. Обґрунтовується висновок, що така взаємодія проявляється значною мірою у інституціоналізації знання у владному статусі ...
Ресурси влади: поняття, класифікація, комбінація
(ХАІ, 2008)
У цій статті зроблено спробу аналізу ресурсів влади як соціально-філософського поняття. Аналізуються внутрішні та зовнішні критерії, що формують якість ресурсу влади, наводиться оригінальна класифікація ресурсів влади, ...
Філософія влади: діагноз поточного стану
(ХАІ, 2009)
Зроблено спробу аналізу сучасного стану філософії влади як самостійної системи знання.
Істина в контексті влади
(ХАІ, 2011)
У статті зроблено спробу експлікації кратологічного виміру істини. Обґрунтовано, що через свою епістемологічну, аксіологічну, нормативну природу істина має значний владний потенціал й, таким чином, займає в системі влади ...
Влада – експлікація ортодоксального реляціоніста
(ХАІ, 2007)
У статті робиться спроба визначення влади в парадигмі реляційного процесу. Відповідно, основними специфікуючими ознаками влади обґрунтовуються
наступні: соціальність, асиметрія, амбівалентність дії, каузальність, телеологізм, ...
Релігія як «knowledge based power»
(ХАІ, 2007)
У роботі зроблено спробу розкрити ще одне «обличчя» релігії – «обличчя влади». Обгрунтовується, що релігія є влада, що ґрунтується на знанні, оскільки знання є основою релігійної віри, яка у свою чергу є головним ресурсом ...