Струйные аппараты для пароконтактного нагрева питьевого молока

Abstract

Термообработка молока была и остается основным методом обезвреживания его микрофлоры. В зависимости от температуры нагрева различают пастеризацию ( менее 100°С ), когда уничтожаются только микроорганизмы, и стерилизацию ( до 150°С ), когда уничтожаются еще и их споровые формы. Нагрев и охлаждение молока чаще всего осуществляют в рекуперативных теплообменниках, где потоки сырого и термообработанного продукта, молока и греющего пара разделены твердой поверхностью. Их недостатками являются большие габариты и масса, возможность образования пригара и отложения осадка на греющей поверхности. Из-за малой скорости нагрева в рекуператорах практически невозможно реализовать режимы ультравысокотемпературной ( нагрев выше 140°С ) обработки, обеспечивающие наименьшие изменения физико-химических и органолептических свойств молока.

Термообробка молока була і залишається основним методом знешкодження його мікрофлори. Залежно від температури нагрівання розрізняють пастеризацію (менше 100°С), коли знищуються тільки мікроорганізми, і стерилізацію (до 150°С), коли знищуються ще й їх спорові форми. Нагрів та охолодження молока найчастіше здійснюють у рекуперативних теплообмінниках, де потоки сирого та термообробленого продукту, молока та пари, що гріє, розділені твердою поверхнею. Їх недоліками є великі габарити і маса, можливість утворення пригару та відкладення осаду на поверхні, що гріє. Через малу швидкість нагрівання в рекуператорах практично неможливо реалізувати режими ультрависокотемпературної (нагрів вище 140°С) обробки, що забезпечують найменші зміни фізико-хімічних та органолептичних властивостей молока.