Сутність та комунікативні вектори публічності

Abstract

У статті на підставі філософського підходу публічність осмислено як феномен культури відкритого індивідуалізму, проект демонстрації себе перш за все в постмодерному суспільстві, що підтримує й коригує ціннісні орієнтири людини. При цьому особистісна публічність можлива лише за повної рівності взаємодіючих агентів соціальної комунікації. Акцентовано увагу на брендуванні як формі публічної комунікації та зручній публічній міжкультурній платформі. Рекламу осмислено як доступний комунікативний публічний засіб керування ціннісно-індивідуальною природою людини.

On the basis of the philosophical and anthropological approach, publicity is understood as a phenomenon of the culture of open individualism, a project of self-demonstration in a postmodern society, which supports and corrects the values of human rights. In this case, the personal publicity is possible only with the full equality of interacting agents of social communication. Attention is drawn to branding, as a form of public communication and a convenient public intercultural platform. In this aspect, a certain compromise-tolerant discussion can take place. Advertising is conceptualized as an affordable public communicative instrument for managing the person’s valueindividual nature.